Екс-депут Руслан Тарпан ініціює банкрутство, щоб уникнути конфіскації

Переховуючись за кордоном понад 8 років одіозний бізнесмен та колишній одеський депутат Руслан Тарпан, підозрюваний у скоєнні кримінального злочину проти основ національної безпеки України, з-за кордону намагається врятувати свою власність та активи шляхом фіктивно ініційованого банкрутства однієї із своїх компанії. 

Як повідомляє видання Цензор.нет, в межах кримінального провадження №42024163010000015 за статтею 111.2 “Пособництво державі-агресору”, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, суд за клопотанням СБУ ухвалив рішення, яким наклав арешт на 64 обʼєкти нерухомого майна, які перебувають у власності Тарпана та напряму повʼязаних з ним осіб та компаній в м. Одеса.

Нагадаємо, що Тарпан Руслан з 2017 року перебуває у національному розшуку НАБУ та офісу Генпрокурора, з 2021 – у міжнародному розшуку з “синьою позначкою”, а у 2024 р. стало відомо, що Інтерпол присвоїв розшуковій картці Тарпана “червоне сповіщення”. У лютому 2025 повідомлялось, що Тарпана затримали в ОАЕ, але без конкретизації того, в межах якого саме кримінального провадження.

Руслана Тарпана та його компанії звинувачують в розкраданні 300 млн грн на проекті “Глибоководний випуск”, в екоциді, в розкраданні бюджетних коштів на держпідрядах з реставраційних та ремонтних роботах в Одесі, в незаконному привласненні одеських історичних будівель, та особливо тяжкому злочині – пособництві державі-агресору. Крім того, Тарпан та його партнер по бізнесу Шайдулін внесені до бази “Миротворець” за співпрацю з ФСБ. 

Руслан Тарпан та коло повʼязаних з ним осіб, зокрема дружина Шишовська Оксана, особливо налякані ймовірною передачаю активів в управління АРМА, вірогідно, намагаються уникнути конфіскації майна на користь держави. Схоже на те, що першим обʼєктом з 64 заарештвоаних в межах кримінальної справи за допомогу РФ Тарпан вирішив рятувати нерухомість ТОВ “Юридична компанія “Сенат” код ЄДРПОУ 33016720, кінцевим бенефіціаром якої є саме Оксана Шишовська. Відтак, у лютому 2025 подружжя за допомогою своїх представників в Україні ініціюють процедуру бакрутства “Сенат” у Господарському суді Одеської області. Розпорядником майна призначено підконтрольну їм особу – Дарієнко Віктора. В свою чергу, юридична фірма “Сенат” є власником БЦ Марсель, розташованого в центрі Одеси.

Банкрутству передувала завчасно спланована схема з боку Тарпана та Шишовської: вони штучно створили кредиторську заборгованість між двома фізичними особами в розмірі 280 000 доларів США (7 476 000 грн), де відповідно до “договору позики” боржником встановили саме Шишковську. А за договором поруки – поручителем Шишковської виступає ТОВ “ЮК “Сенат” з уставним капіталом 6.8 млн грн (де вона і є засновником). Відтак, саме після ухвали на арешт 64 обʼєктів нерухомості Тарпана та повʼязаних з ним компаній, штучно створена кредиторська заборгованість надала підстави розпочати фіктивний процес банкрутства ТОВ “Сенат”, кінцевою метою якого є виведення БЦ Марсель з державного арешту. Схоже що Тарпан робить спробу врятувати своє майно, аби держава його не дісталась в межах кримінальної справи щодо пособництва Тарпана країні-агресору – РФ.

Але. Постає головне питання, чому Господарський суд Одеської області підіграє підозрюваному у звʼязках з рф Тарпану, та незважаючи на очевидну штучність так званого “договору позики” між фізичними особами 17 лютого 2025 розпочинає справупро “банкрутство” № 916/420/25 Начало формыКонец формыТОВ “ЮК “Сенат”?

Існує ймовірність, що для такого раптового та вдалого початку банкрутства ТОВ “ЮК “Сенат” у Господарському суді Одеської області “з верхів” посприяв відомий суддя Єгор Краснов, адже раніше в ЗМІ вже повідомляли, що Руслану Тарпану вдається уникати відповідальності за протиправні дії проти України завдяки близьким відносинам з суддею Касаційного господарського суду Єгором Красновим, який в свою чергу кулуарно відстоює інтереси компанії Тарпана.

Схоже, що основною захисту Тарпана у Верховному суді є не адвокати, а “тіньову оборону” насправді ймовірно координує діючий суддя Краснов Єгор. 

Верховний суд – остання касаційна інстанція судочинства, здатна скасувати рішення судів всіх інстанцій. Рішення ВС остаточні та оскарженню не підлягають. Інакше кажучи, якщо є у Верховному суді є суддя на “короткому ланцюжку”, який за вказівками Тарпана, у кулуарах впливає на прийняття рішень іншими суддями, то виходить, що як би судовий процес не рухався, з найголовнішої інстанції буде “команда” про його анулювання.

На підтвердження зв’язку між суддею Красновим і екс-депутатом Тарпаном вказує ще і той факт, що до призначення Єгора Краснова на посаду судді Верховного суду він кілька років працював у ТОВ Інкор-Групп, засновником якої є Руслан Тарпан.

Також на можливу ймовірність існування змови вказує інформація про те, що у 2023 році в рамках гучноі справи суддя Краснов також знаходився у полі зору НАБУ.

Відтак, після резонансного затримання на хабарництві у розмірі 2.7 млн дол. голови Верховного суду Всеволода Князева, НАБУ зацікавилось низкою інших суддів Верховного суду, серед яких і опинився Краснов. Але у відповідь на інформаційний запит про підтвердження цієї інформації НАБУ деталі не розголошували, спираючись на таємницю слідства.

Варто зазначити, що відповідно до відомостей з декларації Краснова, поданої у 2024 за 2023 р. його заробітна плата у Верховному суді складає 325 000 грн у місяць. Інакше кажучи, держава Україна в особі платників податків – народу України, утримає суддю на зарплаті, яка у 115 разів перевищує мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум. А суддя, в свою чергу, можливо віддячує народу України тим, що лобіює інтереси фігуранта по кримінальній справі щодо пособництва рф.

Стало відомо, що правозахисна громадська організація “Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів” скерувала звернення до Державного бюро розслідувань, де просить провести розслідування щодо службового зловживання владою суддів Господарського суду Одеської області та судді Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду України Краснова Єгора.

Залишається надія на компетентність правоохоронних органів та ті залишки неупереджених суддів в Україні , які залишаються неупередженими і стійкими від заохочувань осіб-фігурантів кримінальних справ.