Кінці в воді: чому курортний сезон Одеси знову під загрозою

Сьогодні, 18 травня, у Приморському районному суді Одеси має пройти чергове слухання у справі про розкрадання державних коштів при будівництві об’єкта «Глибоководний випуск». Озвучена правоохоронцями сума збитків – 200 млн грн. Фігурантами виступають семеро осіб, серед яких, зокрема, ексдиректор управління капітального будівництва Одеської ОДА Ігор Полуденко та депутат одеської облради Вадим Теплицький. Будівництво триває вже 10 років, воно вважається офіційно завершеним, але об’єкт досі не введено в експлуатацію. Це завдає неабиякої шкоди екології в регіоні та щороку ставить під загрозу курортний сезон. Mind вивчав, на якій стадії зараз перебуває проєкт та чому судові розгляди навколо нього зайшли в глухий кут.

Що являє собою проєкт «Глибоководний випуск»? Проєкт стартував ще 2010 року. Він передбачає прокладання труб для скидання очищених стічних вод в Одеську затоку на відстань 4 км від берега. Як вказано на сайті компанії «Інкор Груп» – головного підрядчика, що реалізовував проєкт, метою «Глибоководного випуску» є припинення скидання неочищених стоків у Чорне море, а також випуск очищених стоків на гарантовано безпечну відстань від берега на глибині 16 м.

За задумом ініціаторів, введення проєкту в експлуатацію мало покращити екологію Чорного моря та розв’язати проблему переповнення Хаджибейського лиману. А отже – зняти ризики прориву дамби на лимані і, як наслідок, підтоплення навколишніх територій.

Оціночна вартість проєкту 585 млн грн; джерело фінансування – бюджетні кошти.

Прокладання головної труби діаметром 2 м для «Глибоководнго випуску» завершено ще 2011 року. Її пропускна спроможність – 400 000 куб. м води на добу, а обіцяні підрядчиком строки експлуатації – 100 років.

Як повідомили в департаменті систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської облдержадміністрації, об’єкт введуть в експлуатацію після виконання робіт у повному обсязі. З 2012 року будівельні роботи на об’єкті не проводяться. Проєкт профінансовано на 350 млн грн, що свого часу складало понад $43 млн.

Чим загрожує відсутність випуску? Заборона купатися в Чорному морі останнім часом регулярно супроводжує літні сезони Одеси. Наприклад, на початку липня 2020 року на сайті Одеської міської ради вкотре з’явилась інформація про небезпеку купань на всіх пляжах міста. Результати моніторингу, проведеного ДУ «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України», показали, що склад морської води не відповідає гігієнічним вимогам.

Згідно з даними відкритих джерел, екологічний стан Чорного моря загалом несприятливий. Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екосистемі моря, вчені виділяють п’ять: сильне забруднення річок, які впадають у море, особливо стоками з полів (вони містять мінеральні добрива). Саме це призводить до бурхливого зростання фітопланктону, тобто «цвітіння моря». Також забруднюють морські води нафта й нафтопродукти, зокрема в портах і на шляху танкерних перевезень. На стан Чорного моря впливає масовий вилов риби та зміна складу флори й фауни через діяльність людини. І далеко не останню роль у цій «брудній справі» відіграють стічні води, які пройшли недостатнє очищення або ж зовсім неочищені.

«Держава вже замовила цей проєкт, він реалізований. Проведені унікальні роботи – труби тягнули через Босфор, для цього навіть зупиняли судноплавство. Краще, щоб стоки скидалися не у 200 метрах від берега, а в 4 кілометрах», – коментує кандидат біологічних наук, начальник відділу Українського наукового центру екології моря Олександр Гончаров.

За останні роки значно зруйнувалася Хаджибейська дамба, що напряму пов’язано з невведенням в експлуатацію «Глибоководного випуску». Під загрозою затоплення наразі опинилася велика територія.

«Раніше хоча б 5–6 місяців на рік стічні води скидали в море, а в літній час, щоб не порушувати санітарні норми, їх скидали в лиман. За літо вода в лимані випаровувалася, і в такий спосіб більш-менш підтримувався баланс. А останні років п’ять стоки ллють виключно в лиман – відповідно він переповнений. Дамба «тріщить». За останні 100 років лиман наакумулював величезне забруднення. Це результат поганого очищення на СБО «Північна» (станція біологічного очищення; перебуває у відання філії «Інфоксводоканал», що входить до групи компаній з «орбіти» ексміністра екології Миколи Злочевського. – Mind)», – наголошує еколог.

За словами Олександра Гончарова, у разі прориву Хаджибейської дамби на регіон очікує техногенна катастрофа, масштаби якої важко оцінити. «Цю проблему треба вирішувати на державному рівні. Якщо ситуація найближчим часом не зміниться, то псуватиметься повітря й вода, продовжаться замори риби й руйнування пляжів, активізуються зсуви. А якщо прорве дамбу, то Чорне море буде настільки забруднене, що мінімум 10 років до нас ніхто їздити не буде. Я навіть не говорю про можливі людські втрати. Там же й залізниця, і нафтопродукти… Все це поллється в Одеську затоку. Збиток буде нараховувати мільярди гривень. Є й непрямий збиток, який навіть грошима не виміряти», – наголошує він.

Чи намагалася влада покращити ситуацію? На ремонт Хаджибейської дамби виділялися чималі кошти. Наприклад, лише з одеського міського бюджету 2017 року на першочергові заходи та капітальний ремонт гідроспоруди в сукупності скеровано близько 100 млн грн. У 2020-му близько 1,5 млн грн виділили на чергову розробку проєкту з відновлення аварійних ділянок, але Хаджибейська дамба досі під загрозою.

Чому все дійшло до суду? Реалізацію проєкту «Глибоководний випуск» у 2010–2012 роках здійснювала компанія «Ремерцентр» (заснована «Інкор Груп»), яка наближена до одеського бізнесмена Руслана Тарпана. Розроблений ТОВ «БІЛД-ПРО» проєкт із загальною кошторисною вартістю 585 млн грн затверджено Кабміном Миколи Азарова у грудні 2010 року. Власник компанії-розробника Вадим Теплицький наразі є депутатом Одеської облради від фракції «Європейська солідарність».

Про те, що проєкт пов’язаний із корупційною оборудкою, заявив особисто Віктор Янукович вже 2012 року: «Глибоководний випуск», на який витрачено майже 600 млн бюджетних гривень, не закінчено, і він потребує додаткових коштів, написало видання «Думская».

Водночас сам «Інкор» стверджував, що перший етап проєкту завершено, причому власним коштом компанії – з держбюджету виділено лише 215 млн грн.

2017 року прокуратура Одеської області повідомила про те, що в рамках розслідування обставин будівництва «Глибоководного випуску» проведено масштабну спецоперацію. Підозри отримали 11 осіб. За даними слідства, у 2010–2015 роках «злочинна група осіб завдяки підробленню документів і зловживанню службовим становищем, завищила вартість матеріалів та об’ємів робіт при будівництві».

Тоді ж спеціалісти дослідили сам глибоководний випуск, показавши, що труба не готова до експлуатації.

Тодішній прокурор області Олег Жученко зазначив, що з бюджету внаслідок таких дій було вкрадено 200 млн грн. Розслідування проводилося за сукупністю статей Карного кодексу України, серед яких – розтрата коштів. Правоохоронці затримали декілька осіб, включно з колишнім директором управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації Ігорем Полуденком. Це відомство виступало замовником робіт.

Наразі справа щодо сімох обвинувачених, серед яких Ігор Полуденко та депутат Одеської облради Вадим Теплицький, слухається в Приморському районному суді. Підготовче засідання у справі було призначено на липень 2019 року. Зараз у судовому реєстрі можна знайти кілька ухвал щодо цієї справи. Попереднє засідання відбулося в лютому цього року і стосувалося розгляду клопотання захисників обвинувачених щодо визнання певного доказу недопустимим.

Обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі. Але цілком імовірно, що справа взагалі «розвалиться», адже з початку будівництва пройшло вже 10 років.

До таких висновків підштовхує «кейс», що стосується однієї з фігуранток цієї справи, яка наразі обіймає посаду в.о. заступниці директора одеського міського департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, Валентини Дацюк.

2018 року з неї зняли обвинувачення за однією зі статей у цій справі через те, що спливли строки давності. Поза тим, за версією слідства, вона була відповідальна за збільшення вартості робіт майже на 100 млн грн. Адже за проєктно-кошторисною вартістю спочатку ціна робіт становила 488 млн грн.

При цьому власник підрядної компанії, яка будувала «Глибоководний випуск», Руслан Тарпан перед врученням підозри 2017 року зник. Наразі його оголошено в розшук.

Де саме переховується бізнесмен, інформації немає навіть на рівні припущень. Але наприкінці 2019 року низка ЗМІ з посиланням на російські видання повідомили про те, що в Тарпана в столиці Російської Федерації Москві вкрали раритетний автомобіль.

Що інкримінують правоохоронці? По-перше, договір на такий високовартісний проєкт було погоджено без проведення тендеру.

Також, як відомо з матеріалів справи, прокуратура з’ясувала, що компанія «Ремерцентр», яка приступила до будівництва без відкритих торгів, значно завищила вартість придбаних труб, отримавши на свої рахунки 117 млн грн і збільшивши кредиторську заборгованість на 104 млн грн. Різниця в ціні на одному метрі труби складала майже 795 грн, тобто приблизно $100 за тодішнім курсом валют. А враховуючи, що закуповувало ПП «Ремерцентр» сотні метрів, це вилилось у велику суму, яку мали заплатити з бюджету.

Крім того, правоохоронці виявили, що підрядчик завищив і вартість робіт на загальну суму майже 144 млн грн, і обсяги робіт на 88,7 млн грн. На цю суму було підписано акт виконаних робіт на засипання підводного котловану піском. Але ці роботи фактично не проводилися.

З матеріалів справи відомо, що виведені кошти були переведені в готівку через фіктивні суб’єкти господарської діяльності, які не пов’язані з будівництвом.

2019 року цією справою зацікавилося Національне антикорупційне бюро. Але наразі його розслідування тимчасово зупинено у зв’язку з оголошенням у розшук підозрюваної особи. Імовірно, йдеться саме про Руслана Тарпана.

При цьому ПП «Ремерцентр» час від часу продовжує отримувати підряди на роботи, що фінансуються з місцевого бюджету. Наприклад, ця компанія 2019 року уклала угоду на будівництво водонапірної насосної станції в Татарбунарах. Загалом, за даними аналітичної системи YouControl, фірма Руслана Тарпана виграла на тендерах замовлень на понад 200 млн грн. 2020-го фірма бюджетні підряди не отримувала. «Інкор Груп» теж не отримувала підрядів, натомість фігурувала у розслідуванні «Схем» стосовно руйнування будинку Руссова, брати участь у реставрації якого, за словами мера Одеси Геннадія Труханова, Тарпан відмовився.

Активно отримує «бюджетні» підряди й компанія депутата Вадима Теплицького «Білд-про». З 2016 року це підприємство уклало угод на майже 64 млн грн.

Mind намагався зв’язатися з адвокатом Руслана Тарпана, щоб отримати коментарі щодо цієї справи. Спочатку Дмитро Безмаль погодився, попросивши вислати запитання на електронну адресу й поштою. Після отримання листів він припинив виходити на зв’язок. На момент публікації відповідь на запит від нього так і не надійшла.

А поки триває судова тяганина й безкінечне розслідування, на дні Чорного моря марно лежать вартісні труби, які здатні значно покращити екологічний стан усього Одеського регіону. Тому, найімовірніше, у літньому сезоні-2021 на нас знов очікує брудне море.

Джерело: https://mind.ua/publications/20226148-kinci-v-vodi-chomu-kurortnij-sezon-odesi-znovu-pid-zagrozoyu